- попідлізати
- —————————————————————————————попідліза́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
попідрізувати — ую, уєш, док., перех. Підрізати багато чого небудь … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
городъкъ — ГОРОДЪК|Ъ (49), А с. Уменьш. к городъ. 1.В 1 знач.: То(г) же лѣ(т) кн҃зь александръ с новгородци. срѹби городци по шелонѣ. ЛН XIII–XIV, 126 (1239). 2. Во 2 знач.: и мъного воѥваша лю(д)ѥ гюргево. и по волзѣ възѩша ·ґ· городъкъ. оли до ˫арославлѩ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обрѣтатисѧ — ОБРѢТА|ТИСѦ (171), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. 1.Быть находимым, обнаруживаться, отыскиваться: Тако же годѣ ѥсть о младеньциихъ елишьды не обрѣтаютьсѧ извѣстии послѹси си˫а вѣрьно крьщены гл҃юще быти. (μή εὑρίσκονται) ΚΕ XII, 140а; доилищи [в др. сп. доилици] … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пожрети — 2 (118), ПОЖЬР|ОУ, ЕТЬ гл. 1.Принести когол. в жертву: ѥда ли Вефильскима пожру телицами имаже вы съ ѥровавомь пожросте и в руцѣ ѡру(ж)ю предани бысте б҃мь. КТур XII сп. XIV2, 267 об.; Поистинѣ дѣти мо˫а разумѣите. како ти ѥсть чл҃вколюбець б҃ъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пролазити — а/жу, а/зиш і проліза/ти, а/ю, а/єш, недок., пролі/зти, зу, зеш, док. 1) Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди небудь крізь вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про… … Український тлумачний словник